Syndicate
User login
ІТ – помилковий вибір молодого фахівця?
Sun, 2005-02-13 21:52 — Andriy Peleschyshyn
Не розумію причин популярності інформаційних технологій як роду професійних занять. Особливо серед молоді. Підозрюю що має місце певне задурювання (самозадурювання?) людей на предмет перспективності, престижу, прибутковості даного професійного напрямку.
У задурюванні приймає участь ЗМІ, Інтернет, уже задурені профі.. Задурювання відбувається легко – світ ІТ обставлений гарними цяцьками типу компів, гаджетів, смартфонів, КПК, Нету, купи всього іншого, яке насправді часто не приносить користі і задоволення, а забирає час та гроші.
Насправді робота програміста, адміна, веб-майстра і тп – це низькооплачувана важка праця, яка відбивається на здоров’ї, забирає масу сил та викривляє світогляд.
Різко кидається в очі різниця між молодим програмістом і, скажімо, молодим лікаром. І різниця не на користь програміста. А про старих лікаря і програміста краще взагалі промовчати....
Робота програміста – каторга, заганяння в вузькі рамки часу та фантазії, а також необхідність постійно перевчовуватися. Коли фахівцю-архітектору 45 – він у розквіті творчих сил, коли 45 – програмісту чи веб-майстру – це вже навіть не смішно :(.
Я навіть не порівнюю з архітекторами, медиками та юристами. То вічні професії, вічна еліта. Але навіть хіміки, електрики, автомобільні майстри – роботи надійніші та кращі за комп’ютерників.
ІТешники низькооплачувані. Всупереч міфу про великі прибутки. На будь-якому нормальному підприємстві фахівець з ІТ завжди має нижчу зарплату, ніж еквівалентний йому по рангу бухгалтер, економіст чи виробничник. Тобто, начальник відділу АСУ завжди має нижчу платню та вплив ніж рівний йому в табелі про ранги головний бухгалтер. Будь-який талановитий і енергійний Ітешник на підприємстві з часом мігрує в іншу професію (хіба би став ІТ-менеджером – тоді може ні).
Єдине що виправляє ситуацію – це аутсорсинг. Але там інші заскоки. Мені страшно дивитися на деяких перепрацьваних на тих фірмах молодих людей в пограничних станах свідомості. Згадується Грабовський – “з раннього ранку до пізньої ніченьки...”
- Andriy Peleschyshyn's blog
- Login or register to post comments
Нужнен расход материала? Выгодное проектирование строительство в нашей компании!
Comments
Власна думка
Програмування - це мистецтво, красу якого можна побачити, лише відчувши його на собі.
-- Робота програміста – каторга, заганяння в вузькі рамки часу та фантазії, а також необхідність постійно перевчовуватися. --
Коли прикладена праця, маса зусиль та часу проведеного за пошуком рішення поставленої задачі приносять результат, то ніщо не зрівняється з отриманим задоволенням, це незрівнянне почуття яке не можна описати словами, яке можна тільки відчути. І чим тяжчою є прикладена праця, тим більше задоволення вона приносить.
-- Насправді робота програміста, адміна, веб-майстра і тп – це низькооплачувана важка праця, яка відбивається на здоров’ї, забирає масу сил та викривляє світогляд. --
Світогляд робота програміста не викривляє, а лише покращує, роблячи людину більш точною, обдуманою та розвиваючи логічне мислення.
-- Але навіть хіміки, електрики, автомобільні майстри – роботи надійніші та кращі за комп’ютерників. --
Це найсумнівніше твердження з усіх в даному пості. Кращі роботи? За яким критерієм? Особисто я прямо протилежної думки.
-- Не розумію причин популярності інформаційних технологій як роду професійних занять. Особливо серед молоді. Підозрюю що має місце певне задурювання (самозадурювання?) людей на предмет перспективності, престижу, прибутковості даного професійного напрямку.
У задурюванні приймає участь ЗМІ, Інтернет, уже задурені профі.. --
Якщо на рахунок тих, хто обирає комп'ютерні технології як рід професійних занять через очікувану високоприбутковість і простоту праці, то мені їх дуже шкода. При виборі професії ключовим критерієм повинна бути не високооплачуваність, а отримуване від роботи задоволення (можливе існування певного мінімуму прибутковоті). Також, на привеликий жаль, більшість молоді повністю опирається на ВУЗи. Мовляв, поступлю, а далі мене усьому навчать, знайду гарну роботу і буду мати багато грошей. Якщо для школяра чи студента програмування обмежується шкільним чи університетським курсом, то це не його шлях. Людина, яка справді має покликання до занять певного роду, перш за все, повинна проявляти інтерес та прагнення до знань. Ключову роль повинна займати самоосвіта. Проблема у освітній системі нашої держави полягає у тому, що держава намагається чим більше "вдовбати в голову" учням/студентам, а не зацікавити їх у певній сфері і спонукати до самоосвіти. А на рахунок популярності комп'ютерних факультетів, то це справді у великій мірі різновид моди. А мода та телебачення (у переважній більшості) - це в свою чергу зло, яке намагається контролювати суспільство, що у більшості випадків йому і вдається.
Гарна думка, проте...
Мені приємно, що мій допис спричинив такий розгорнутий коментар. Звичайно в ньому більшість усього - правильне, хоч і загальне :) Особливо ось це на привеликий жаль, більшість молоді повністю опирається на ВУЗи. Мовляв, поступлю, а далі мене усьому навчать, знайду гарну роботу і буду мати багато грошей. Якщо для школяра чи студента програмування обмежується шкільним чи університетським курсом, то це не його шлях. Людина, яка справді має покликання до занять певного роду, перш за все, повинна проявляти інтерес та прагнення до знань. Ключову роль повинна займати самоосвіта
Проте, що я можу критичніше відповісти - щодо хіміків та електриків. На загал (якщо відкинути аутсорсинг) ці професії є краще оплачуваними, надійнішими, не вимагають постійної самоосвіти (що після N років життя стає проблемою) та не так сильно втручаються в душу людини.
Світогляд робота програміста не викривляє, а лише покращує, роблячи людину більш точною, обдуманою та розвиваючи логічне мислення.
Ну по перше, уже все наведене при "переборі" є викривленням світогляду та психіки (виникає дисбаланс між раціональним та емоційним), а, по-друге, на жаль, є інші, більш однозначно негативні зміни. Людина стає занадто інтравертною, замкнутою, з легкими ознаками шизи (їй постійно доводиться перевіряти саму себе), з звуженим системою чуттів (робота не вимагає задіяння усіх органів чуттів, навпаки, їх блокує). Я не психолог, але я часто зустрічаю молодих людей з дивною поведінкою, яка імовірно була породжена надмірним захопленням ІТ.
Коли прикладена праця, маса зусиль та часу проведеного за пошуком рішення поставленої задачі приносять результат, то ніщо не зрівняється з отриманим задоволенням, це незрівнянне почуття яке не можна описати словами, яке можна тільки відчути. І чим тяжчою є прикладена праця, тим більше задоволення вона приносить.
Мені згадався анекдот про бухгалтершу - "ну що ви! Оргазм, оргазм, ну нічого особливого.. От коли річний баланс сходиться, оце задоволення!!!"
Якщо серйозно, то найбільше задоволення в цьому світі повинні приносити більш природні речі ніж розв'язання якоїсь задачі.. Ну, наприклад: кохання, смачна їжа, солодкий сон, гарна розмова в приємному товаристві, хвилинка медитації чи просто тиші, гарна мандрівка, приємна вечірка, ранок без похмілля і багато чого іншого. А так і виникає спотворений світогляд. Все-рівно, коли життя заставить вирішувати насущні питання існування (типу заробляння грошей і утримування сім'ї) робота стане не джерелом задоволення,а засобом до існування.
Згадався ще один бородатий анекдот - "Чи задовольняє вас робота? Напевно. Бо зранку ще стильки всього хочу, а коли вже їду з роботи до дому - не хочу вже нічого. Значить робота мене задовольнила" :)
На рахунок ВУЗі
На рахунок ВУЗів, то я не проти них, навпаки ВУЗи стали місцями зародження багатьох успішних та розвиваючихся проектів, прикладами можуть бути: GNU/Linux, *BSD, Netscape Navigator, Haskell, Google(на рахунок цього не впевнений) та багато інших. Просто моя думка полягає у тому, що ключову роль повинна займати самоосвіта і людина перш-за-все повинна опиратися на власну голову і власні зусилля, а ВУЗи повинні допомагати цій людині при необхідності.
Щодо порівняння зарплат людей різних професій, то вони, в принципі, залежать від професійних навиків, якщо ці навики в повній мірі потребує професія(наприклад знання ядерної фізики не обов'язково додасть зарплати шкільному вчителю). Щодо людей наукових професій(зокрема математики,фізики,хімії), то на привеликий жаль наша держава на даний момент їми в великій мірі нехтує(цим частково і пояснюється низький конкурс відбору на факультети, пов'язані з цими науками, та виїзд багатьох науковців закордон). Але, будемо сподіватися, це піде на поправку.
На рахунок світогляду, то замкнутість та інтравертність часто веде до самовдосконалення і жодну з цих рис не вважаю негативною, як і не вважаю негативними відкритість і екстравертність, які ведуть до пізнавання середовища та суспільства. Існування різних типів характерів свідчить про існування різних особистостей. Комусь певна поведінка може здаватися дивною, а інша не дивною, комусь навпаки. Я не виділяю дивної та не дивної поведінки. Ці прототипи є визначені за більшістю людей та їхнею поведінкою, що не є зовсім правильно, оскільки люди відрізняються. Я вважаю що людина повинна зберігати особистість(але не надмірну гордість та надмірну егоїстичність).
Так, я згоден є багато речей, окрім виконання поставленої задачі, які теж приносять задоволення, але і про цю річ не варто забувати.
Про професії
Щодо людей наукових професій(зокрема математики,фізики,хімії), то на привеликий жаль наша держава на даний момент їми в великій мірі нехтує(цим частково і пояснюється низький конкурс відбору на факультети, пов'язані з цими науками, та виїзд багатьох науковців закордон). Але, будемо сподіватися, це піде на поправку.
Порівнюючи зарплати, я мав на увазі не зарплати науковців, а виробничників, бо мій запис в блозі був критичним щодо саме професій, що пов'язані з ІТ, а не наукового напрямку.
Просто в Україні (якщо не брати до уваги аутсорсинг, який є явищем минущим, сьогодні є а завтра нема :( ), практично дуже мало базового виробництва в сфері ІТ. Ну наприклад, скільки ставок програмістів набереться сумарно в фірмах, які роблять софт для України? Ну нехай пару тисяч.. Небагато.
А в той же час ринок праці, наприклад, в харчовій промисловості набагато більший. І вище оплачуваний.
Риторичне питання - хто отримуватиме більшу платню на підприємстві харчової промисловості- начальник виробничного цеху чи рівний по статусу йому начальник комп'ютерної служби? Я вже не говорю про авторитет, вплив на підприємстві, стабільність посади і тп.
Так, у більшості
Так, у більшості випадків повністю покладатися на аутсорсинг було б не зовсім коректно. Запит на Україні на програмістів справді відносно невеликий, порівняно з розвинутими країнами західної Європи та США. В якості альтернативного рішення може бути робота через Інтернет. І платня в такому випадку може бути порівняно більшою.
Так, інтернет є
Так, інтернет є помічна штука, і справді забезпечує можливість віддаленої роботи для того ж програміста. Проте тут є один нюанс. На віддалену роботу все-таки передаються задачі трохи нижчого рівня обов'язковості, а це як правило, і задачі примітивніші та банальніші.
Хоча з розвитком телекомунікацій ця особливість може згладжуватися, але навряд чи зникне. Але то вже більше питання цивілізаційного розвитку.
Ще один момент. Віддалена робота не є монополією фахівців з ІТ. Так само віддалено можуть працювати і інші професіонали (ті ж юристи та економісти наприклад)
Це не зовсім вір
Це не зовсім вірно, оскільки саме завдяки Internet були розроблені GNU/Linux, The GIMP, GNOME, KDE та інші проекти, які хоча були розповсюджуваними за GNU/GPL та не надавали прямого прибутку, але примітивними їх назвати аж ніяк не можна.
Мова не про те, щ
Мова не про те, що розробляється примітивний продукт, а про те, що на віддалену роботу віддаються менш відповідальні і некритичні ділянки роботи, які як правило простіші за інші фрагменти роботи.
Це, знову ж таки,
Це, знову ж таки, не зовсім вірно. Навіть на прикладі вищеперечислених продуктів здебільшого уся робота робилася у "віддаленому режимі", отже немає суттєвого значення яка її частина простіша, а яка складніша. Але в загальному це може бути зумовлено тим, що роботодавці здебільшого вважають що роз'яснення суті задачі в реальному світі є легшим і зрозумілішим.